Невже від нас Ти відвернувся,Боже,
І нині віддаєш до рук ворожих?
Чи ж не Твоя Всесильная рука,
У край обітований нас вела?
Народу,що сказать мені,Владико,
За що його спіткало ссь це лихо?
Одежу Ісус Навин розірвав,
І на лице перед ковчега впав.
"Вставай! навіщо вже лежати.
Народ згрішив,узяв закляте.
Візьми його,Ісусе,освяти,
Переді Мною вранці ти яви.
І той на кого Я тобі вкажу,
З усім його майном віддай вогню.
Бо доки поміж вами є закляте,
Не зможеш перед ворогом встояти...
Здійснилась кара,викрито обман.
Переступив завіт син Кармія,Ахан.
До цього дня стоїть із каменя бугор,
В долині,названій ізраїлем Ахор.
Згрішив один,а терпить увесь стан.
Цей приклад засторогою є нам.
Ми воїни Христа - Нового заповіту.
І боротьба у нас з злобою цього світу.
Лютує ворог,відчуває свій кінець.
Змінив підхід він до людських сердець.
Лукаво пропонує нам палати царські,
Гріховні втіхи і одежі шінеарські.
І йдуть на цю приманку Божі діти.
Втрапляючи в оті ворожі сіті.
Сьогодні Божий голос нам звучить:
"Чужого ви для себе не беріть!"
Якби Давид вдягнув Саула лати,
Чи зміг би велетня в бою здолати?
Для нас є приклади Давида,є Ахана.
Ахан із заздрощів приніс поразку стану.
Давид пішов у бій за Ім'я Бога!
Явилась слава,і в народі перемога!
А нас Отець вдягнув в одежу Сина!
Коли ми в ній - то перемога,сила!
Найвища всіх і рангів,і звання,
І від ворожих стріл рятунок і броня.
Це,друже мій,ти завжди пам'ятай,
І на чужу,гріховну,не зміняй.
Господь гряде!Вже близиться той час.
Він по своїй одежі розпізнає нас.
|
